Космополит К°

Поездку генсека ООН Антониу Гутерриша в Москву 26 апреля можно назвать визитом в логово дьявола. Вразумить дьявола генсеку не удалось. Генсек предупредил дьявола, что РФ исключат из ООН, так как "вторжение России в Украину – это нарушение территориальной целостности государства и Устава ООН". В Кремле ответили – это невозможно, так как РФ наложит вето на своё исключение и отмена его Генассамблеей ООН – это якобы более грубое нарушение Устава ООН, чем все его нарушения, которые совершила и совершит Россия. Кремлёвский дьявол объяснил генсеку, что Россия – не исключаема и не наказуема, какие бы преступления она не совершила бы. Заодно напомнил генсеку, что у неё есть ядерное оружие и она полна решимости его применить, если кто-то вздумает мешать ей захватить и разграбить Украину. Для того, чтобы у Гутерриша не осталось сомнений в этом, Россия в день приезда генсека в Киев обстреляла город ракетами. Уникальный случай, когда город бомбят в момент пребывания в нём генсека ООН. Бом

24 мая шойгу вслед за путиным вновь назвал причиной нападения на Украину некие биолаборатории США, где по его уверениям американцы разрабатывают биооружие, чтобы уничтожить человечество. В том, что это правда верят и не сомневаются около 80% россиян. Секретные биолаборатории США не только в Украине, но также в Грузии, Китае, Казахстане, Киргизстане и ещё в десятках государств – это уже обязательный символ веры для "русского мира". Это одна из его священных химер, но чем она ему дорога и зачем нужна? Истории спецоперации с секретными лабораториями США по всему миру как минимум 15 лет. Путин, поздравляя ОДКБ с 30-летием, мог бы поздравить с этим "квадратным" юбилеем и всю чекистско-пропагандистскую рать. Её филиал в Украине он был обязан поздравить, так как филиал старался и трудился в тяжелейших условиях. На сайте президента Украины висит плод его стараний – петиция № 22/118694-еп от 24 июня 2021 г. с воплем "Биолаборатории США На Украине – это фабрики смерти,

16 мая стало важным днём в геополитической истории России. Но по давней российской традиции лес прячут за деревьями частностей. Московская встреча глав государств-членов ОДКБ зафиксировала фактическую смерть данной постсовковой структуры. Ташкентский пакт – это уже не лебедь, рак и щука, а братская могила, из которой всеми силами хотят вырваться страны-заложники России. Организация прошла долгий процесс внутреннего разложения и в итоге выродилась в сборище, где немые пытаются донести свои опасения глухим. Москва не способна дирижировать оркестром даже из трети республик экс-СССР, что является геополитическим приговором путинизму. Когда в информационное пространство вбрасываются шапкозакидательские тезисы о том, что ОДКБ скоро расширится за счёт десятков новых членов, это вызывает не просто злую иронию, а страх за будущее РФ. Трудно поверить, что Казахстан или Кыргызстан порадует членство "ДНР" в блоке. А разрушение территориальной целостности Украины ставит под вопрос моноли

Російська армія має великі проблеми з особовим складом на фронті в Україні, людей не вистачає, але замість відкритої мобілізації її намагаються проводити приховано. Очікувалося, що 9 травня Володимир Путін оголосить загальну мобілізацію в Росії. За даними Генштабу ЗСУ, втрати армії РФ у війні проти України вже перевищили 27 тисяч людей. Російській армії не вистачає живої сили, не допомагають ні екстрено мобілізовані прямо з вулиць жителі ЛДНР, ні сирійські бійці ПВК. Але замість загальної Кремль поки що наважився лише на приховану мобілізацію. Запрошення на облік Усі останні тижні російські військкомати засипають чоловіків повістками із запрошенням на "військовий облік". Для декого такі візити закінчуються в українському полоні. Реклама короткострокової служби за контрактом стає все більш нав'язливою. Одні роботодавці шукають фахівців, які допоможуть підготуватися до "діяльності у воєнний час", інші - намагаються "забронювати" цінних співробітн

У лютому 1993 року колишній директор ЦРУ Джеймс Вулсі добре описав атмосферу після холодної війни. Він заявив, що США та союзники вбили великого дракона (тобто Радянський Союз), але опинилися в джунглях, де повно змій, маючи на увазі дрібні неспроможні держави, тероризм тощо. І справді, донедавна Захід вважав, що головною загрозою є субдержавні суб’єкти, як-от ІДІЛ, тобто терористична організація "Ісламська держава". Та життя довело інше. Російські війська, напавши на Україну, застосовували обидва способи ведення війни – і традиційний, що є природним для "драконів", для суверенних держав; і тактику "Ісламської держави". Йдеться про тактику, що не має ідеології та спрямована на боєздатність, навіть коли її результати виявляються воєнними злочинами. І у багатьох моментах тактика ІДІЛ дуже схожа на те, як діяла останніми роками путінська Росія. Як бореться ІДІЛ Організація ІДІЛ, що спершу була розташована лише в Іраку (і навіть мала на той час назву &qu